Місце щасливих людей

Місце щасливих людей

Гарний музикант не помирає - він просто перестає давати концерти.


В простих текстах, зрозумілих словах, важливих та потрібних - про любов, дружбу тільки Кузьмі вдавалось сказати так, щоб одразу безапеляційно вірили, щоб щиро довіряли та приймали як старого друга тисячі.

Дивовижна людина, яка мала розуміння абсолютно серед всіх, справжній, щирий, «свій чувак» - Кузьма Скрябін.


21 червня заповнена тисячами людських сердець "Арена-Львів", здавалось, бажала тільки одного - побути ще декілька годин з Кузьмою, встигнути сказати і відчути все, що не встигли, побути поряд і помовчати.


З перших аккордів на сцені фан-зона вибухнула гучними аплодисментами, розігрівати львівську публіку не було потреби - настільки гігантською є сила любові, поваги та відданості “скрябінівській” музиці, яку кожен глядач приніс з собою.


Склад учасників львівського концерту пам'яті дещо змінився, однак основні виконавці, яких найбільше хотіли бачити і чути - Сашко Положинський, Святослав Вакарчук, Андрій Хливнюк, Тарас Чубай, Руслана, Фагот з “ТМНК”, Олег Собчук, Наталя Могилевська та “Брати Гадюкіни” зробили цей концерт камерним та затишним, незважаючи на те, що глядачів на величезному концертному майданчику було понад 40 тис.


Музичні “смисли” (нехай і в дещо іншій обробці) кожної пісні Кузьми щораз органічно лягали на манеру та стиль виконання кожного музиканта - концерт ще раз показав як багато Кузьми Скрябіна в українській музиці, незалежно від жанру та характеру текстів. “Брати Гадюкіни” цілком могли самі написати щось на кшталт композиції “Моє море”, адже це близька до них стилістика і філософія. Саме тому це пісня в їх виконанні виглядає природньо та логічно. Якби не знати, що пісня “Птахи” написана Кузьмою, то її можна переплутати з авторським виконанням Тараса Чубая - настільки щільно вона “лягає” на манеру та стиль музиканта. Як свою власну мелодіку може “приміряти” пісню “Мовчати” і Святослав Вакарчук - в його виконанні пісня наче отримала крила, нове дихання, нове прочитання. І варто лише трішки поміняти аранжування та акценти і кожна пісня стає іншою, новою, свіжою, але все одно з гірким післясмаком втрати Андрія. Але хіба на такому концерті можна говорити про смерть? Стільки енергії любові, відданості та поваги, зконцентрованої у рідному місті, що кожен глядач був переконаний - Кузьма поруч, є тут, з нами, співає рідним голосом та усміхається…


Навряд чи можна об'єктивно оцінювати, наскільки вдалим був той чи інший виступ з довгого списку заявлених музикантів, бо ж краще за Кузьму ці пісні не заспівати... 


Весь концерт, від самісінького початку був наповнений енергетикою, харизмою, настроєм та усмішкою Кузьми: "Це концерт Кузьми, концерт його слів, його думок. Це концерт його мрії", - точно та влучно зазначив Сашко Положинський зі сцени.


Кузьма, Ти - наша точка на карті, історія про те, як зуміти не розгубити самого себе, Ти - те місце куди ми будемо повертатись знов і знов - місце щасливих людей.


Відобразити всі рецензії